Консультативний центр
ПЛАН РОБОТИ
консультативного центру для батьків,
діти яких не відвідують дошкільний заклад на 2019-2020н.р.
№ з\п | Зміст роботи | Термін проведення | Відповідальний |
1 | 1.Завдання та зміст консультативного пункту для батьків. Екскурсія-огляд ЗДО. 2.Портрет дошкільника напередодні його вступу до школи. | вересень | Директор Г.Б.Михалюк Практичний психолог Кобзар Ж.Л. |
2 | Поради для батьків з питань виховання та навчання дітей старшого дошкільного віку | жовтень | Вихователь-методист Малицька О.М. |
3 | Дошкільний заклад – захисник прав та інтересів дітей. Гіперактивні діти. Що потрібно знати батькам. | листопад | Практичний психолог Кобзар Ж.Л. |
4 | Як правильно організувати трудову діяльність дітей. | грудень | Вих.-методист Малицька О.М. |
5 | Як уникнути помилок у вихованні дітей. | січень | Вихователь-методист Малицька О.М.. |
6 | Сім’я основа громадянського виховання дошкільників. | лютий | Практичний психолог Кобзар Ж.Л. |
7 | Як підготувати руку дитини до письма. | березень | Вчитель-логопед Ситник Н.Ю. |
8 | Виховуємо культуру мовленнєвого спілкування. «Найкраща в світі рідна мова» | квітень | Вихователь-методист Малицька О.М. |
9 | Що повинна знати та вміти дитина, яка іде до школи. | травень | Вих.-методист Малицька О.М.. |
10 | Безпека під час літнього відпочинку. «Перепустка у природу» | червень | Вих.-методист Малицька О.М. |
11 | Моральне виховання дітей дошкільного віку. | липень | Практичний психолог Кобзар Ж.Л. |
12 | 1.Розвиток психічних процесів у дітей дошкільного віку. 2.Підведення підсумків роботи консультативного пункту лля батьків за 2019-2020н.р. | серпень | Практичний психолог Кобзар Ж.Л. Вих.-методист Малицька О.М. |
- Не ставтеся до дитини як до маленької. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов’язків. Робіть це м’яко: «Ти в нас уже дорослий, ми можемо тобі довірити помити посуд»
- Визначте загальні інтереси вашої сім’ї. Це може бути як спільний перегляд мультфільмів, так і розв’язання життєвих ситуацій, обговорення сімейних проблем
- Залучайте дитину до економічних справ родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті. Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи ціну на той і на той товар.
- Не сваріть, а тим паче не ображайте дитину в присутності сторонніх осіб. На скарги на дитину інших у її присутності скажіть: «Дякую, ми обов’язково поговоримо на цю тему».
- Навчіть дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся думкою дитини — лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.
- Намагайтеся якомога частіше говорити з дитиною, розвиток мовлення — це запорука успішного навчання.
- Відповідайте на кожне запитання дитини, лише так її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.
- Намагайтеся дивитися на світ очима вашої дитини, адже бачити світ очима іншого — основа взаєморозуміння.
- Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, скажіть: «Вийде обов’язково, потрібно лише ще раз спробувати. Якщо тобі буде потрібна моя допомога, я охоче тобі допоможу».
- Формуйте високий рівень домагань. І вірте, що ваша дитина зможе все, потрібно лише їй допомогти. Хваліть малюка словом, усмішкою, ласкою.
- Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Завжди пояснюйте причини своїх вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.
- Любіть дитину, знаходьте радість у спілкуванні з нею.
- Ваша повага до дитини — фундамент шанобливого ставлення дитини до вас у майбутньому.
Наша мова складається із звуків . Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина повинна навчитися ще до школи . У дошкільному віці іноді спостерігається неправильна вимова дитиною звуків . Це цілком закономірне явище, оскільки починає формуватися артикуляційний апарат. Для 3-4 річних дітей характерна пом"якшеність мови. Пропуск звуків характерний майже для всіх дітей віком до 3 років. Якщо дитина в одному слові в поєднанні з голосним вимовляє певний звук, а вдругому -в поєднанні з приголосним його випускає , то це не є дефектом мовлення. Наприклад, у слові "молоток" дитина правильно вимовляє звук "Т" ,а в слові "стіл" його пропускає -"сіл". Деякі діти можуть пропускати цілі склади з важкими звуками. Найчастіше пропускаються звуки Р,Л,Ш,Ж,Ч,Щ,С,З,Ц та звуки К,Т. Такі вади , якщо батьки не звертають належну увагу і не працюють з дітьми
можуть тривати до 6-7 річного віку.
У дошкільному віці зустрічаються заміни одного звука іншим. якщо бути неуважним до звуковимови дитини ,то такі заміни можуть залишитися надовго. У мовленні дитини найчастіше відбуваються заміни : шиплячих Ш,Ж,Ч свистячими С,З,Ц
свистячих С,З,Ц шиплячими Ш,Ж,Ч
шиплячих і свистячих звуками Ф,В,Т,Д
звуків К,Г звуками Т,Д
звука Р звуками Л,Й
звука Л. звуками Р,Ль,Й
звуків Р,Л звуками В,Г
До порушення звуковимови належать також спотворення звуків , неправильна їх артикуляція. Діти 3-4 років часто пом"якшують приголосні звуки .Спостерігається у дітей нечітка вимова приголосних, наближення одного звука до іншого, їх уподібнення , що призводить до спотворення слова. Досить часто спостерігається міжзубна вимова звуків С,З,Ц,Ш,Ж,Ч,Щ,Т,Н,Д,Л; бокова вимова звуків С,З,Ц,Ш,Ж,Щ,Р. Така вимова звуків , якщо своєчасно не звернути на неї увагу , може залишитися на все життя. Чиста і правильна вимова звуків залежить від багатьох чинників . Значну рольвідіграють індивідуальні особливості дитини , стан її психічного розвитку. недоліки вимови можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовного апарата внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. Але у більшості дітей дошкільного віку вони пояснюються особливостями будови органів мовлення. Загальною причиною вад звуковимови є недосконала робота центральних апаратів слуху та мовлення , які містяться в корі головного мозку. Дошкільники не завжди виразно сприймають на слух мовні звуки . рухи їхніх органів мовлення неточні , недосконалі. Цим можна пояснити нестійкість вимови дітей середнього дошкільного віку(4-5років). Звуковимова найчастіше залежить і від правильного дихання. У 3-4 роки тривалість видиху повинна забезпечувати вимову фрази із 2-3 слів , у 5-6 років -із 3-5 слів . Тривалість між видихом і новим вдохом має дорівнювати фраз" достатньо, ще раз" Тому ще до школи діти повинні навчитися правильно користуватися мовленнєвим диханням в активній мові . Вчитель-логопед вищої категорії Кормуш Л.І.
Розвиток мовлення дітей дошкільного віку – це одна з основних проблем, якою мають займатися і сім’я, і педагоги. Щоб досягнути успіху, потрібно докласти чимало зусиль. Адже в кожному селі, районі, місті один і той же предмет називають по-різному. Тому дорослі мають довести, пояснити, навчити дітей ще з дошкільного віку, як треба розмовляти грамотно, доступно, зрозуміло зв’язною українською мовою.
У зв’язку з цим, перед вихователями дошкільних навчальних закладів стоїть завдання підвищити мовну культуру дитини, формувати зв’язне мовлення, його чіткість, зрозумілість, виразність. Педагоги та батьки мають приділяти увагу вимові звуків, складанню складів, слів та речень, узгодженості іменників і дієслів, правильному розумінню прийменників, умінню складати описові розповіді, поясненню дій тощо.
У дошкільному закладі діти спілкуються з однолітками та педагогами, вчаться міркувати вголос, обговорювати свою ігрову діяльність, наслідувати спілкування того середовища, яке їх оточує. Мовленнєвий розвиток підвищується тоді, коли дитина грається вільно, самостійно; де педагог надає право вибору, головне, щоб був співрозмовник, який би пояснив і допоміг зрозуміти. Але перші звуки, перші слова дитина вимовляє своїм батькам, і як вона буде розмовляти надалі, залежить від того, як рідні спілкуються між собою, з дитиною, показують іграшки, співають колискових пісень, потішок. І все це батьки мають промовлятися лагідно, доброзичливо, любляче.
Одним з основних засобів розвитку зв’язного мовлення – це дидактичні ігри та вправи. Їх високо оцінював К. Д. Ушинський. Він вважав, що вихователь не повинен поспішати давати шаблонну відповідь на запитання, яке виникло, а почекати поки дитина самостійно подужає та розв’яже цю вправу, знайде свою відповідь. Кожне наступне завдання потрібно пов’язувати з попереднім, щоб дитина, спираючись на свій змогла закріпити і збагатити словниковий запас.
Любов до рідної мови пронизує педагогічні праці В. О. Сухомлинського. На його погляд, тільки рідною мовою можна передати настрій, всю красу, мелодійність, мудрість, культуру та традиції народу. Він називає мову джерелом, яке ніколи не вмирає, з якого можна черпати-черпати, і воно ніколи не зменшиться, а навпаки стає більшим, сильнішим і яскравішим. Адже рідна мова – це мова матері. Цією мовою дитина швидше мислить, для неї вона легка, зручна для вирсловлювання своїх думок та спілкування.