На виконання річного плану роботи на 2018-2019 н. р.  розділу 6 “Вивчення стану життєдіяльності дітей” з 29.10. до 02.11.2018   проводилось    вивчення  рівня  знань  дітей   старших  груп  з  пізнавального (логіко-математичного) та  мовленнєвого розвитку.

     Мета вивчення:

• рівень знань дітей   старших груп з (пізнавального)  логіко-математичного               

та мовленнєвого розвитку;

•  допомога вихователю у подальшому плануванню   індивідуальної роботи   з дітьми;

- рівень готовності дітей до навчання у школі.

     Методи вивчення:

• спостереження за дітьми пі час освітньої  роботи;
• індивідуальні опитування, бесіди,  робота з картками, графічні диктанти, коректурні таблиці, логічні завдання, конструктивний матеріал.

Показники компетентності:

Високий рівень -  діти  сприймають інформацію активно, самі цікавляться нею, працюють на творчому рівні.

Достатній  – ці діти активні, та потребують допомоги з боку вихователя, мають знання про об’єкти, дії, та потребують навідних запитань.

Середній –  діти сприймають інформацію пасивно, виявляють активність лише після нагадувань та повторень дорослог

Низький – діти  сприймають інформацію байдуже, не цікавляться процесом навчання.

В ході проведення моніторингу рівня знань виявлено такі результати:

Мовленнєвий розвиток:

Пізнавальний розвиток (логіко-математичний)

Виходячи з результатів дослідження, слід зазначити, що у дітей переважає високий та достатній рівень знань. Проте у дітей ще недостатньо сформовані такі поняття, як час, місяці, більшість дітей на середньому та низькому рівні засвоїли назви місяців та орієнтування на годиннику.

Кваліметрія 2018-2019н.р.

Фактори оцінювання: 

1.Фізичний розвиток і здоров’я дитини;

2.Соціальний розвиток;

3.Природничо-екологічний розвиток;

4.Предметно-практична діяльність і художньо-естетичний роз­ виток;

5.Ігрова діяльність;

6.Сенсорно-пізнавальний розвиток;

7.Мовленнєвий розвиток.

Кожен фактор має критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти в межах зазначеного фактора. Оцінено кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості дитини.

Для оцінювання критеріїв використовують такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини. Невід’ємною складовою системних моніторингових досліджень є кваліметрична модель оцінювання рівня розвитку та вихованості дитини дошкільного віку. Орієнтовні показники оцінювання критеріїв: 4 бали — компетенція сформована в повній мірі; 3 бали — компетенція сформована в достатній мірі; 2 бали — компетенція сформована посередньо; 1 бал — компетенція сформована мінімально; 0 балів — компетенція не сформована.

Слід зазначити, що аналізуючи оцінки, наведені в моделі, можна зробити висновок про те, які складові потребують доопрацювання. Так, завдяки аналізу за кожним критерієм чітко простежено слаб­кі сторони, конкретні напрями, над якими педагог має попрацювати, щоб підвищити якість своєї роботи над розвитком компетенції кожної дитини.

Таблиця результативності кваліметричного дослідження:

За  результатами кваліметрії  визначено сумарний кінцевий по­казник рівня розвитку та вихованості дитини старшого дошкільно­го віку. При цьому Діаграма дала змогу з’ясувати невикористані резерви розвитку дитини. Ці  матеріали моніторингу  будуть використані для забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.